Новий правопис спрощує деякі правила української мови, унормовує написання назв торговельних марок і сайтів, вносить зміни у російські прізвища, просуває фемінітиви, але багато в чому залишає нам право вибору. Ознайомтеся з новаціями та зважте, які з них брати до роботи, а які — ні
Орфографічні помилки — не найтяжчий «гріх». Але інколи мовленнєві
неточності призводять до неприємних наслідків, тож варто дбати про чистоту
і точність писемного мовлення.
Де можна дізнатися, як правильно писати
ті чи ті слова, ставити розділові знаки? В Українському
правописі. Це своєрідний мовний кодекс. Як і будь-який інший
документ, правопис потребує осучаснення та змін.
КМУ затвердив нову редакцію
Українського правопису постановою від 22.05.2019 № 437.
Повний текст нової редакції — на сайтах МОН, НАН України
та в електронній версії журналу «Заступник директора школи»
на ezavuch.mcfr.ua.
Із 03.06.2019 українці мають користуватися новим правописом.
Зміни можна поділити на дві групи з умовними назвами:
·
«пишемо тільки по-новому, без варіантів»;
·
«пишемо або по-старому, або по-новому».
Опануймо ці зміни разом.
Пишемо по-новому, без варіантів
1. Проєкт, проєкція, фоє
Змінилося написання запозичених з інших мов слів зі звуками [je],
[ji], [ju], [ja].
Правило. Звук [j] передавайте за вимовою
іншомовного слова буквою й,
а у звукосполученнях [je], [ji], [ju], [ja] — буквами є, ї, ю, я:
конвеєр, плеєр, флаєр, лояльний, параноя, плеяда, рояль, саквояж, секвоя,
фаянс, феєрверк, ін’єкція, проєкт, проєкція, суб’єкт, траєкторія, фоє, Гоя,
Савоя, Феєрбах, Маєр, Соєр, Хаям, Хеєрдал.
2. Топменеджер, ексміністр, мініспідниця,
вебсторінка — пишіть разом
Правило. Пишіть разомслова
з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний, вищий від
звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий вияв чого-небудь: архі-, архи-,
бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-,
полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-:
архіскладний, гіпермаркет, екстраклас, макроекономіка, мікрохвилі,
мультимільйонер, преміумклас, супермаркет, топменеджер, топмодель,
ультрамодний, флешінтерв’ю.
Пишіть разомслова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-,
віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-:
антивірус, контрудар, віцепрем’єр, віцеконсул, ексчемпіон, ексміністр,
експрезидент, лейбмедик, обермайстер, оберпрокурор, штабскапітан, унтерофіцер,
контрадмірал.
Пишіть разом слова з першими регулярно вживаними іншомовними
компонентами на голосний та приголосний: абро-, аеро-, аква-, алко-,
арт-, астро-, аудіо-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, дендро-, еко-,
економ-, етно-, євро-, кібер-, нарко-, онко-, пан-, пара-, поп-, прес-,
псевдо-, фіто-, фолк- (фольк-) та ін.:
алкотест, артринок, аудіоальбом, біоцикл, бодибілдинг, бодіарт,
вебсторінка, екопродукти, економклас, етногурт, єврозона, моновистава,
попмузика, пресконференція, фолкгурт, фолькмузика.
Якщо іншомовні компоненти приєднані до власного імені,
то їх пишемо з дефісом: псевдо-Фауст, арт-Київ.
3. Пів ящика, пів хвилини, пів
Європи — завжди пишіть окремо без дефіса
Нарешті! Саме так сприйняли цю зміну всі, хто постійно сушив голову
над цими злощасними половинками — разом чи окремо? З дефісом
чи без?
Правило. Пишіть окремо
невідмінюваний числівник пів зі значенням
«половина» з наступним іменником —
загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини:
пів хвилини, пів яблука, пів аркуша, пів відра, пів міста, пів огірка, пів
острова, пів ящика, пів ями, пів Європи, пів Києва, пів України.
Але пишіть разом як цілісне поняття: півострів, півзахисник, піваркуш, південь, півзахист, півколо, півкуля,
півлітра (пляшка ємністю 0,5 літра), півмісяць, півоберт, півовал.
Порівняйте: півострів — пів острова.
4. Російські прізвища на -ой
в український — на -ий
Правило. Російські закінчення -ой передавайте
через -ий:
Донський, Крутий, Луговський, Полевий, Соловйов-Сєдий, Босий, Трубецький.
Виняток: Лев Толстой.
Виняток: Лев Толстой.
5. Дікенс, Текерей, Бекі без подвоєння
-кк-
Правило. Буквосполучення ck,
що в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах
передає звук [k], відтворюємо українською однією
буквою к:
Дікенс, Дікінсон, Джексон, Текерей, Бекі, Букінгем, Бісмарк, Брюкнер,
Брокес, Ламарк, Штокманн, Стокгольм, Рудбек, Шерлок.
6. Слово «священник» тепер не виняток
Правило. Букви подвоюйте, якщо збігаються
однакові приголосні звуки на межі кореня або основи на -н- (-нь-) і суфіксів -н-, -ник, -ниц-:
день — денний, закон — законний, кінь — кінний, осінь —
осінній, туман — туманний; баштанник, годинник, письменник, священник;
віконниця, Вінниця.
7. Написання з малої/великої букви
Назви торговельнихмарок технічних виробів,
машин, приладів тощо беріть у лапки і пишіть із великої букви:
автомобілі «Нісан», «Вольво», «Фольксваген», літак «Боїнг 777», трактор
«Слобожанець».
Але назви самих виробів, що вживаються як загальна назва, пишіть
у лапках із малої букви: поряд зупинився новенький «нісан»,
ми летіли на величезному «боїнгу», у полі торохкотів
«слобожанець».
Назви сайтів пишіть так:
·
без родового слова — з малої букви (твітер, ґуґл);
·
з родовим словом — з великої букви та в лапках
(мережа «Фейсбук», енциклопедія «Вікіпедія»);
·
як назви юридичних осіб — з великої букви та без лапок
(РНБО ввела санкції проти Яндекса).
Свята День Незалежності України, День
Соборності України і День Конституції України — пишіть великими.
Загальні назви, коли їм надається особливий
зміст, пишіть із великої літери: Батьківщина, Честь, Мати (раніше була лише
Батьківщина).
Пишемо або по-новому, або по-старому
Новий правопис допускає варіативність написання у деяких словах
іншомовного походження, а також українських і давно засвоєних словах.
Слова іншомовного походження
1. Лауреат і лавреат, аудиторія
та авдиторія
Правило. У словах, що походять
із давньогрецької та латинської мов, буквосполучення au звичайно передається
через ав:
автентичний, автобіографія, автомобіль, автор, авторитет, лавра, Аврора,
Мавританія, Павло.
У запозиченнях із давньогрецької мови, які традиційно передають
буквосполучення au транслітерацією як ау, допускаються
орфографічні варіанти:
аудієнція та авдієнція, аудиторія та авдиторія, лауреат
і лавреат (як лавр), пауза і павза, фауна і фавна.
2. Кафедра і катедра, ефір
і етер, міф і міт
Правило. Буквосполучення th у словах
грецького походження передаємо звичайно буквою т:
антологія, антропологія, аптека, астма, бібліотека, католицький, театр,
теорія, ортодокс, ортопедія, Амальтея, Прометей, Текля, Таїсія, Теодор.
У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається
орфографічна варіантність:
анафема та анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер,
кафедра і катедра, логарифм і логаритм, міф і міт, міфологія
і мітологія, Афіни та Атени, Борисфен і Бористен, Демосфен
і Демостен, Марфа і Марта, Фессалія і Тессалія та ін.
3. Георг і Ґеорґ, Гуллівер
і Ґуллівер
Натисніть, щоб збільшити
Правило. У прізвищах та іменах
іншомовного походження передавайте звук [g] двома способами:
·
адаптуйте до звукового ладу української мови — буквою г (Вергілій, Гарсія,
Гегель, Георг, Гете, Грегуар, Гуллівер);
·
імітуйте іншомовний [g] — буквою ґ (Верґілій, Ґарсія,
Геґель, Ґеорґ, Ґете, Ґреґуар, Ґуллівер).
Чи застосовувати букву ґ в інших словах? Вважаємо це доцільним, адже ця буква —
наш мовний ексклюзив, який виокремлює українську серед інших мов. Тим паче слів
з цією буквою не так вже й багато, наприклад: аґрус, ґава,
ґа́зда́, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґедзь, ґрати (іменник), ґречний, ґрунт, ґудзик,
ґуля, дзиґа. Є й неологізми — ґуґлити (від Google).
Шукаєте на клавіатурі букву ґ? Це клавіша
ліворуч від букви Я. Якщо у вас такої клавіші немає, використовуйте
комбінацію Alt + Ctrl + Г.
Українські й давно засвоєні слова
1. Ірій і и́рій, ірод і и́род
На початку слова пишемо і. Деякі слова мають
варіанти з голосним и: ірій і и́рій,
ірод і и́род (дуже жорстока людина).
Індик залишиться лише індиком — варіанта «индик» в остаточній
редакції правопису немає.
И пишемо на початку окремих вигуків (ич!), часток (ич який хитрий), дієслова и́кати (вимовляти и замість і) та похідного від нього іменника и́кання.
Уживаємо и на початку в деяких загальних і власних назвах, що походять із тюркських та інших мов, відповідно до їх вимови в цих мовах: ийбе́н (ополчення в середньовічній Кореї), ир, Ич‑оба́ (тип кургану), Кім Чен Ин.
И пишемо на початку окремих вигуків (ич!), часток (ич який хитрий), дієслова и́кати (вимовляти и замість і) та похідного від нього іменника и́кання.
Уживаємо и на початку в деяких загальних і власних назвах, що походять із тюркських та інших мов, відповідно до їх вимови в цих мовах: ийбе́н (ополчення в середньовічній Кореї), ир, Ич‑оба́ (тип кургану), Кім Чен Ин.
2. Радості й радости, любові
й любови
Правило. Іменники на -ть після
приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь
у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант
закінчення -и:
гідности, незалежности, радости, смерти, чести, хоробрости; крови, любови,
осени, соли, Руси, Білоруси.
Варіативність закінчення -и у відповідних
словах — це не нововведення, а повернення норми
з правопису 1928 року.
Мовні цікавинки наостанок
1. Тільки і вживаємо, якщо зіставляємо поняття:
Дні і ночі; Батьки і діти; Правда і кривда; Просте
і складне речення.
2. Фемінітиви — слова жіночого
роду, альтернативні або парні аналогічним поняттям чоловічого роду, які
зазвичай використовують до всіх людей незалежно від їхньої статі:
Правило. За допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- від іменників
чоловічого роду утворюйте іменники на означення осіб жіночої статі.
Найуживанішим є суфікс -к-, бо він
поєднуваний з різними типами основ:
Учителька, авторка, дизайнерка, директорка, редакторка, співачка,
студентка, фігуристка тощо.
Суфікс -иц-(я) приєднуйте до основ на -ник та -ень:
верстальниця, набірниця, порадниця, учениця.
Суфікс -ин-(я) сполучайте з основами на -ець та на приголосний:
кравчиня, плавчиня, продавчиня; майстриня, філологиня; бойкиня, лемкиня.
Суфікс -ес- рідковживаний:
дияконеса, патронеса, поетеса.
Не всі іменники дають змогу утворювати фемінітиви. Вживати
їх чи ні — вирішуйте на свій розсуд. Вільно застосовуйте
фемінітиви у розмовному мовленні, але з обережністю — у документах.
Назви посад та професій мають відповідати Класифікатору професій.
3. Фрази «господи боже мій!», а також «їй-богу», «боже збав», «господь
із тобою», написані з малої літери і без розділових знаків
на позначення звертання, — не святотатство, а вигуки.
Також з малої букви пишіть в усталених словосполученнях:
·
бог зна що (невідомо що),
·
бог зна коли (невідомо коли),
·
господь з тобою (вживається як здивування, заперечення, докір),
·
бог з ним (вживається на знак згоди, примирення, прощення).
В інших випадках слова Бог, Господь пишіть з великої
букви.
4. Офіційно отримали кличний відмінок іменники
«Господь» — Господи! і «Христос» — Хри́сте́! та Христосе!
Нарешті Олегів офіційно можна кликати Олегу й Олеже. Раніше нормою було
лише Олегу, хоча її масово не дотримувалися. Також домовилися щодо
кличного відмінку імені Ігор — Ігорю.
Висновок
Нова редакція правопису вийшла майже одночасно з новим мовним законом
(від 25.04.2019 № 2704-VIII).
На перший погляд може здатися, що ці два документи покликані
обтяжити українців додатковими новаціями та черговими змінами.
Насправді ж ідея цих документів — захистити мову,
підтримати її, в чомусь осучаснити, а в чомусь спростити.
Як кажуть розробники правопису: «Ми не прагнули робити
революцію. Ми прагнули зробити правопис, який буде прийнято всіма, який
буде зручний. Правопис має бути стабілізатором, а не збуджувачем,
терапією, а не шоковою терапією».
Тож ставитимемося до нових змін спокійно та з розумінням,
прийматимемо корисні зміни й застосовуватимемо їх у своєму
мовленні.
Людмила
Коротіна, головний редактор журналу «Довідник
секретаря та офіс-менеджера»
Ганна
Степанець, редактор журналу «Кадровик-01»
Немає коментарів:
Дописати коментар